вход

АвторизацияЗакрыть

Ел Джерроу (Al Jarreau)

17.08.2012Ел Джерроу (Al Jarreau)

Мені завжди дуже подобався Ел Джерроу. Взагалі, я вважаю Джерроу справжнім музичним революціонером – мультивокалістом, який змінив стереотипні погляди на голос і довів, що людський голос – неперевершений музичний інструмент.

 Плюс – вміле і тактовне балансування на межі імпровізаційної та популярної музики. А це чудова нагода бути музикантом, чия творчість об’єднує людей різного віку і музичних смаків. Тоді, на початку 90-х Джерроу був у чудовій творчій формі. Коли я дізнався, що Джерроу виступатиме на „Warsaw Summer Jazz Days”, дуже зрадів, адже збирався в Варшаву.


     Концерт Джерроу не розчарував мене, а лише підсилив мої симпатії до музиканта.


     Мені дуже хотілося поспілкуватися з Елом, але на цьому фестивалі мої пересування за лаштунками були обмеженими. Я використав старий і перевірений часом прийом – дав свою візитку звукорежисеру співака, пригостив цигаркою і попросив допомогти з короткою закулісною розмовою. Террі, я й зараз пом’ятаю ім’я звукорежисера, спокійно пішов у гримерку Ела. За дві хвилини він вийшов до мене і весело сказав: „Він чекає на тебе. І не хвилюйся, друже, Ел – чудова людина!”


Al Jarreau by Arkady Mitnik     Джерроу сидів на дивані, спітнілий і втомлений, із гігантським білим махровим рушником на шиї. За спиною співака спокійно стояв його персональний менеджер.


     „Дякую за концерт, містер Джерроу” – почав я, трохи розгубившись – „я з України, радіо-журналіст і ведучий радіопрограми про джазову музику”.


     Джерроу підскочив з дивана і простягнув руку. Ще раз, наче перевіряючи себе, подивився на мою візитку і сказав: „Привіт, Алєксій! Радий тебе бачити. Якщо не помиляюсь – Україна, це екс-СРСР?!
-    Так – відповів я.
     Джерроу запросив мене сісти і почав розпитувати мене про мою програму, про аудиторії, про музику в Україні та Східній Європі. Причому, я це відчув, інтерес був не штучним, Елу було цікаво.
-    Зроби мені послугу, Алєксій – раптом сказав Джерроу. Ти можеш знайти для мене записи вокальної групи, від якої я просто божеволію?
-    ???
-    Це хор жінок з Болгарії...
-    Les Mystere des Voix Bulgares – запитав я
-    Так! Так! – Джерроу знов підскочив з дивана...
-    Я знайду Вам ці записи – пообіцяв я – обов’язково... але не маю Вашої адреси...
   

Джерроу, не повертаючи голови, просто підняв руку, в якій, за секунду опинилась візитівка артиста. Персональний менеджер Ела, мабуть, не дарма їв свій хліб.
   

Доречи, я виконав обіцянку. Два компакти болгарського хору я надіслав Джерроу, і навіть, потім, отримав від Ела персонального листа із подякою.


Al Jarreau by Arkady Mitnik     Особливо запам’ятався момент, коли Ел, наче перевіряючи щирість мого захоплення, дивлячись прямо в очі, різко запитав:
-    А які пісні тобі подобаються над усе?
-    „Їх багато” – я не завагався – “Look to the Rainbow”, “Spain”, “Distracted”, “Easy”, “Fallin’ “, “L… is For Lovers”.
     Від подиву Джерроу навіть рота розтулив...

     Взагалі, я часто спостерігав таку реакцію видатних артистів. Вони щиро дивуються, коли якийсь чувак з України добре знається на музиці. Можливо це частина загального стереотипу... Мене ж таке ставлення дуже часто ображало. Невже країна, у який я народився і яку люблю, може стати на заваді до загального знання джазової музики, тобто моєї професії. І якщо я з України, чого ж я не маю знати музику? (Даруйте, за відступ).


     Закінчення нашої розмови вийшло дуже ефектним...
     Коли я закінчив перелік улюблених речей з репертуару Ела, я щиро додав:
-    А ще, Ваші пісні дуже подобаються моєму синові...
-    Правда? – Ел знов підскочив з дивана і дістав із сумки свій CD “High Crime”.
-    Правда, Ел...
-    Скільки йому років і які речі любить він? Як його звуть?
-    Йому 14, улюблені пісні “Spain”, “High Crime”, “Mornin’ “. Особливо йому подобається “Heart’s Horizon”. А звуть його Ярослав.
-    Я – ро – слав...” – по складах повторив Джерроу і зробив напис на диску.
     Він, цей напис, виглядав англійською кумедно і винахідливо – „Ярослав” він написав як “Jarreauslav”…   
   - Це для твого сина – урочисто сказав Ел – Дякую за розмову, Алєксій” – він знову вимовив моє ім’я з цим наголосом... Ти перший журналіст з екс-СРСР, з яким я спілкувався!”

     Я й досі н можу забути, як мене тоді перло від гордості...


Олексій Коган


Лумбарда, Хорватія, 2007р.

* Копирование и цитирование информации разрешается только с согласия автора.
    
Фото - Аркадий Митник

Тема с вариациями LIVE

Афиша

Laura & Kristina Marti feat. Hans Peter Salentin Try to Feel

27 сентября 2017 20:00
Киев Atlas

Презентация альбома

Подробнее

Laura & Kristina Marti feat. Hans Peter Salentin Try to Feel

28 сентября 2017 20:00
Львов FESTrepublic

Презентація альбому

Подробнее

Новости

В конце сентября в Киеве и Львове состоится презентация альбома "Try to Feel" Laura & Kristina Marti feat. Hans Peter Salentin 

Подробнее

Авторский проект Алексея Когана «Тема с вариациями. Live» возвращается!

Подробнее

Музыкальный open-air.

Подробнее