вход

АвторизацияЗакрыть

Drum Kolo (рецензія на концерт)

16.11.2009

Репортаж з останнього концерту "інструментальної" серії JazzKolo, написаний для журналу "Контрапункт".

Юрій Руднєв та Артур Ямпольський (Jazz in Kiev)
спеціально для журналу Контрапункт (№2) та JazzKolo

Олексій Фантаєв / DrumKoloЧерговий концерт інструментальної серії JazzKolo, що вже традиційно відбувся в Українському домі 6 жовтня, справді вирізнявся напрочуд теплою і невимушеною атмосферою.

“Драмкружок”, а саме так багато хто став називати DrumKolo ще до початку концерту, завершував своєрідний джазовий марафон українських музикантів. Саксофоністи, піаністи, басисти і гітаристи протягом року демонстрували столичним меломанам свої вміння: у когось виходило краще, у когось гірше, хтось збирав повну залу, хтось не збирав, комусь щастило зі звуком, комусь не дуже… Утім, саме ця серія концертів дала змогу якнайкраще побачити стан речей в українському джазі. Багатьом меломанам вона відкрила нові імена, багатьом нагадала призабуті. І дуже приємно, що завершальна крапка (а можливо, і знак оклику) цієї серії JazzKolo вийшла по-справжньому яскравою!

Cергій Табунщик / DrumKoloОрганізація концерту (по суті, міні-фестивалю) барабанщиків була майже бездоганною. Музиканти злагоджено налаштовували апаратуру, наявність майже постійного стейдж-бенду (найчастіше на сцені з’являлися басист Ігор Закус, гітарист Володимир Шабалтас і клавішник Родіон Іванов) дозволила уникнути тривалих пауз між п’єсами. Пристойний рівень звуку давав змогу насолодитися живою музикою. Крім того, барабанне шоу мало свою драматургію (недарма його охрестили “драмкружком”), а сцена з двома барабанними установками і купою перкусійних інструментів видавалася яскравою декорацією.

На початку всі дев’ятеро барабанщиків (Алік Фантаєв, Олександр Лебеденко, Олександр Муренко, Сергій Табунщик, Анатолій Шмаргун, Валерій Волков, Олександр Гарькавий, Павло Галицький та Ігор Гнидин) продемонстрували свої акторські здібності. Вони вийшли на сцену і почали вітатися так, ніби давно не бачилися. Станіславський, напевне, одразу б вигукнув своє хрестоматійне: “Нє вєрю!”, а ось публіка від нестандартного початку розслабилася. Тим більше, “театр” швидко закінчився, поступившись місцем справжньому перкусійному оркестру, в якому кожен із дев’яти музикантів виконував певний ритмічний малюнок…

Колективна ритмічна імпровізація змінилася низкою сольних номерів, кожен із яких був по-своєму цікавим. Починали молоді – Павло Галицький та Ігор Гнидин. Обидва музиканти тяжіють до сучасного джазового мейнстриму (принаймні, якщо говорити про техніку гри), що вони і показали. Павло виконав композицію Володимира Шабалтаса, а львів’янин Ігор Гнидин (з допомогою партнерки по гурту ShokolaD клавішниці Анастасії Литвинюк) – власну обробку фолкової “Подоляночки”. Експресивність, стовідсоткова самовіддача на сцені (після свого соло Ігор ледве міг говорити) підкупили публіку. Цікавою була і музика – вдала спроба синтезувати українську народну пісню й творчі знахідки сучасного акустичного джазу. Втім, вести мову про Ігор Гнидин / DrumKoloвласний почерк Гнидина тут зарано: надто відверто “читався” місцями Авішай Коен. Крім того, музиканти, здалося, переграли. Якби крапку було поставлено раніше, враження від карколомних соло були б сильнішими. Та це суб’єктивна думка. Глядачі ж від довжелезної Подоляночки” були в захваті.

Докладно зупинятися на кожному учаснику DrumKolo, мабуть, не треба. Хто на концерті був, той чув і бачив, хто не був, – згодом зможе придбати DVD-версію барабанного шоу (до речі, це ще одна приємна особливість JazzKolo – відео- й аудіодокументування концертів). А ось про що хочеться сказати окремо, то це про стильове різнобарв’я, презентоване українськими барабанщиками. Так, Анатолій Шмаргун із допомогою своєї партнерки по гурту «Парадуш» вокалістки Марини Чабанової привіз до Києва частинку Бразилії. Прихильників музики ф’южн тішили Олександр Муренко і Валерій Волков. Соло останнього під час виконання композиції Родіона Іванова “3d Dreams” було одним із найпродуманіших і технічно найдосконаліших на всьому концерті. Олександр Лебеденко примусив слухачів із ностальгією згадати гурт СхiдSide, а Алік Фантаєв презентував абстрактний номер, присвячений австрійському композиторові Арнольду Шенбергу. Чи не обов’язкову останнім часом для джазових фестивалів етно-джазову складову вніс Сергій Табунщик, який разом зі співачкою Младою представив своє бачення української world-music.

Ді-джей Манекен і Олександр Гарькавий / DrumKoloА ось чого бракувало, то це чи не основної складової сучасного барабанного мистецтва – груву. Грув-орієнтована музика і грув-орієнтовані барабанщики – звична справа на американській та європейській сценах. В Україні ж ця ніша досі незаповнена. Єдиним барабанщиком, який зробив акцент саме на груві – Олександр Гарькавий. Його хоч і відверто не джазовий, а радше клубний фанк був одним із найяскравіших виступів. Молода людина в білих кедах – ді-джей Манекен створив нетипову для джазового концерту атмосферу, а малий барабан і потужна “бочка” Олександра задавали вкрай потрібну в такій музиці чітку пульсацію.

Мабуть, не випадково останнім свою майстерність демонстрував Олександр Муренко, який для багатьох є уособленням українського драммінгу. Складні в технічному плані соло у стилі Дейва Векла і Вінні Колаюти виглядали ефектно. Утім, хоча писати про це після кожного концерту Муренка видається вже поганим тоном, не можна вкотре не закинути барабанщикові: гучність на межі больового порогу подобається не всім.

Завершили концерт учасники “драмкружка” так само, як і почали, – перкусійним шоу за участі всіх музикантів. Хочеться побажати натхненникам проекту JazzKolo нових цікавих ідей, і щоб наступний виток JazzKolo був не менш цікавим, ніж цьогорічна інструментальна серія.

Фото -  Максим Вірний
Більше фото у нашій фотогалереї
Коментувати в нашому блозі (ЖЖ)

 

Учасники концерту DrumKolo

Тема с вариациями LIVE